Бібліотека ХСШ № 85

 






Є.Маланюк "Істотне"

Євген Маланюк

"Істотне" 

 

Діла ростуть у невмолимі черги.
Громадиться цеглинами життя.
Як рух, як пруг, як вічний вир енергій,
Триває й визначається буття.

Співа блакить крізь готику риштовань,
Дзвенить цемент крізь дужу плоть будов.
І все ж таки: в началі було – Слово!
І все ж таки: начальний дух – Любов!

І в серці, і в колекторах моторів
Пульсує і іскрить одне і те ж –
Від хаосу до космосу просторів,
Від атома до голубих безмеж.

15.Х.1928