Легенда "Дажбог"
"ДАЖБОГ"
(легенда)
Син великого Сварога, славетний Дажбог-Сонце, довгі роки владарював над богами, людьми й над усім світом. Він був родоначальником русів-українців, першим їхнім князем і незмінним покровителем. Давні українці гордо казали про себе: "Ми внуки Дажбога – улюбленці богів, ... ми славимо Дажбога, і буде він наш по крові тіла..."
Дажбог уособлював мужність, обличчя його уявлялося подібним до сонячного кола, із русявою бородою-промінчиками.
У пожертву Дажбогові приносили млинці, полотно, дари полів і лісів, вино, гроші тощо.
Йому молилися, звертаючись так: "Даж-боже наш трисвітлий! Славу творімо тобі, нехай летить вона птицею ясною, сповіщаючи всім предкам руським, що шануємо та поклоняємося Сонцю всевишньому, отцю кревному – Дажбогу нашому".
*(1) Сварог – бог Сонця, світла та добра. У давніх русів-українців Сварог – бог-творець, покровитель неба, мудрості, заступник шлюбу й ковальської справи, ремесел.
